Питання щодо нарахування аліментів на повнолітню дитину, яка є інвалідом.
Обставини справи:
Особа, яка звернулася за допомогою має дитину 1994 року народження , яка є інвалідом першої групи з дитинства. Також рішенням суду дитина визнана недієздатною а клієнтка, тобто її мати, відповідно визнана її опікуном. З батьком дитини клієнтка розлучена. Аліменти на дитину батько не сплачує, хоч і має постійну роботу яка приносить стабільний дохід. Дитина потребує піклування та ліків, на які мати одна не спроможна заробити.
Відвовідь:
Повнолітня особа має право на отримання аліментів відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України, де зазначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. На мою думку мати дитини, як її опікун має право звернутись до суду для того щоб стягнути аліменти. В даному випадку існує два можливі варіанти звернення до суду.
Клієнтка може звернутись до суду в порядку наказного провадження. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України, в якому зазначається, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.
Але так як батько дитини має постійний дохід, то варто було б звернутись до позовного провадження. А саме подати позовну заяву про сплату аліментів. Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України – суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням певних обставин, а саме:1) стану здоров'я та матеріального становища дитини; 2) стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 Сімейного кодексу України.
Також відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України – при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків. В цій ситуації матері одній тяжко повністю забезпечувати доньку.
Позовне провадження в даному випадку буде більш доцільним оскільки у клієнтки буде можливість вимагати встановлення розміру аліментів більшого ніж мінімальний, оскільки батько дитини має стабільний дохід. Тому необхідно скласти позовну заяву про сплату аліментів, та подати її до суду.